Abstract:
У статті розглянуто проблему духовності, що актуалізується у кризові періоди суспільного розвитку, проаналізовано основні теоретикометодологічні засади означеної теми, визначено домінантні засади духовності особистості в епістолярії митців слова. Запропоновано вивчати листи письменника як сучасника своєї епохи, у результаті чого проступає картина духовності чи бездуховності не тільки конкретних дій, думок і вчинків адресатів, а й картина духовності суспільства Окреслено епістолярій як категорію, що демонструє сутнісні формати духовності адресатів, адже саме людині притаманні мислення, свідомість, емоції, переживання.
