Streszczenie:
У статті здійснено аналіз міфопоетичних тенденцій соціальної української драматургії межі тисячоліть. Зростання ролі видовищних мистецтв, а отже й драматичних текстів у сучасному світі та брак літературознавчих праць, які досліджують сценічну драму, виявляють актуальність статті і перспективність подальших наукових розвідок. Застосування вчення Р. Барта про три типи міфологізації (традиційна, ідеологічна, мистецька) та пошук продуктивного зв’язку поміж міфологічною парадигмою і структурною основою текстів виявляють новизну роботи. Автор здійснює аналіз сценічних п’єс із соціальною проблематикою і діагностикою суспільних змін таких авторів: А. Вишневського, О. Ірванця, С. Жадана, А. Крима, О. Миколайчука, Н. Нежданої, О. Погребінської, О. Росича, Г. Тельнюк, С. Щученка.
