Abstract:
У статті йдеться про два типи конденсації причинового аргумента в польській та болгарській мовах у реченнях, базованих на прийменниках. Особливу увагу звернено на можливість інкорпорації змісту аргументу в абстрактні назви, які постають у процесі номінування та пов’язані з анафоризацією пропозиціонального аргумента конструкцій, базованих на прийменниках. Для болгарської мови додатково відзначено можливість компресії речення в підрядній позиції до статусу морфеми (форми артикля в болгарській мові, поєднаного з частиною-номеном у складеному прийменнику). Ключові слова: анафоризація, болгарська мова, каузативність, номіналізація, польська мова, прийменник.
